Публічна інформація

Бериславська міська територіальна громада знаходиться на правому березі Дніпра півдня України. Має 50 км берегової зони уздовж Каховського водосховища та крупних балок. Тут єднаються історія, природа, культура та живуть героїчні люди.

Загальна статистична інформація про громаду

Бериславська міська територіальна громада розташована на території Бериславського району Херсонської області.

Загальна площа території – 456,167  км².
Населення громади складає - 18062 (до повномасштабного вторгнення)

Жінок – 9067  осіб.
Чоловіків – 8995 осіб.

Станом на 01.02.2024 населення громади становить 2556 осіб, з них ВПО - 569 осіб.

До складу громади входить 10 населених пунктів. Місто Берислав є адміністративним центром громади та району.

Берислав входить до списку історичних населених місць України як найдавніше поселення Херсонської області.

За деякими даними, в 3-4 ст. н.е. на місці Берислава розташовувалось остготське поселення. У кінці 14 ст. тут була резиденція хана. На її місці князь Вітовт заснував литовську фортецю і державну митницю з назвою “Вітовтова митниця”.

Згодом поселення зайняли кримські татари, а в кінці 16 ст. — османи, які збудували фортецю для оборони Кримського ханства і Османської імперії від запорозьких козаків.

У роки турецько-татарського володарювання півднем України на місці сучасного Берислава постала фортеця Кизи-Кермен (Казикермен). За літописними даними, вона була найміцнішим укріпленням усього пониззя Дніпра.

У 1784 році на руїнах Кизикермена відновлено місто Берислав. Його назва пішла від виразу “бери  славу”.

На околиці міста розташована дерев’яна Свято-Введенська церква. У 1725 році її збудували з дуба в прикордонній запорізькій фортеці, не використавши жодного цвяха. Назву їй дали - Воскресенська. Козаки у 1784 році на плотах перевезли будівлю до Берислава та заново зібрали.

Дерев’яна козацька Введенська церква в Бериславі є унікальним для півдня України пам’ятником архітектури XVІІІ ст.

Ще одною памʼяткою громади є братська могила героїв Кримської війни 1853-1856 р. з меморіальною каплицею. Вона зведена у романівському стилі у пам’ять про захисників Севастополя.

 Берислав - одне із шести міст, через яке у XV—XIX ст. проходив Чумацький шлях. Це найвідоміший торговий шлях, який з’єднував материкову Україну і півострів Крим, яким чумаки з XVI—XIX ст. возили сіль з чорноморського узбережжя Криму, а з України — хліб та інші сільськогосподарські продукти.

На честь цього у містах, яким проходив шлях створили кам’яні пам’ятні знаки, як символ нерозривності культурного та історичного зав’язків материкової України і півострова Крим, українського і кримськотатарського народів.

Бериславська міська територіальна громада має потужний аграрний сектор.

85% від загальної кількості земель у громаді - це землі сільськогосподарського призначення. 

Сільгоспвиробники спеціалізується на вирощуванні зернових культур, кукурудзи, сої, ріпаку, соняшнику, овочів та багаторічних насаджень.

В 2018 році місцеві фермери встановили Національний рекорд України у номінації "Найбільша площа вирощування солодкого перцю в Україні". Досягнення було офіційно зафіксовано в Книзі рекордів України на полі із солодким перцем площею 79 гектарів.

На території громади розташовується Бериславський машинобудівний завод - одне з найстаріших промислових підприємств в Україні, яке засноване в 1896 року. Територія заводу займає площу понад 16 га.

Підприємство спеціалізується на виготовленні запчастин для локомотивів і дизельних поїздів, для колійної техніки, для сільськогосподарського машинобудування тощо. Машинобудівний завод щорічно випускає більше 400 видів різних товарів. Окремою сферою діяльності є освоєння зарубіжних технологій, впровадження їх у виробництво.

На території громади розташоване Бериславське родовище. Це родовища глини, що може використовуватись, як цегельно-черепична сировина. Завод будівельних матеріалів, спеціалізувався на виробництві формованої і обпаленої глиняної цегли та блоків.

В північно-східній частині міста Берислава на 37 га. розташована наземна фотоелектрична станція, загальною потужністю до 20 МВт. У області така галузь є рентабельною, адже в регіоні налічується більше 200 сонячних днів у році.